Чи можуть працівники піти у відпустку під час воєнного стану?

Щорічна основна, щорічні додаткові, навчальні, соціальні тощо – на які відпустки може розраховувати працівник під час війни?

З дня набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136 від 15.03.2022 (далі – «Закон») і до закінчення дії воєнного стану особливості надання відпусток регламентує ст. 12 Закону.

На період дії воєнного стану введено певні обмеження щодо надання відпусток окремій категорії працівників, зокрема – працівники залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Відповідно до Закону у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити такому працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, за винятком відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У разі, якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, він може розраховувати на надання будь-яких видів відпусток, зокрема: щорічну основну, додаткову або навчальну за погодженням між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Як надаються відпустки в умовах воєнного стану?

Під час дії воєнного стану щорічні основні та інші види оплачуваних відпусток, надаються відповідно до затвердженого графіку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

В свою чергу, роботодавець може, але не зобов’язаний, надавати відпустку поза графіком й  має право відмовити у наданні відпустки в не запланований строк. Виняток становить певна категорія осіб щорічні відпустки яким можуть надаватися  в зручний для них час, зокрема це:

• особи віком до вісімнадцяти років;
• особи з інвалідністю;
• жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• одинокі матері (батьки), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
• дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
• ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу.

На прохання працівника роботодавець також може надати відпустку без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем.

Які працівники можуть піти у відпустки у період війни?

У період дії воєнного стану за погодженням між працівником і роботодавцем у відпустку може піти фактично будь-який працівник. Слід зазначити, що навіть якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури він має право на відпустку, однак у період дії воєнного стану роботодавець у її наданні може відмовити.

В обов’язковому порядку надається оплачувана відпустка жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами та після її закінчення за бажанням відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також в обов’язковому порядку роботодавець повинен надати відпустку без збереження заробітної плати особам зазначеним у ч. 1 ст. 25 Закону України № 504/96-ВР від 15.11.1996 «Про відпустки» (далі – «Закон 504/96-ВР»).

Тривалість відпусток у період воєнного стану?

Відповідно до Закону на час дії воєнного стану обмежено тривалість щорічної основної відпустки. Роботодавець може надати працівнику щорічну основну відпустку тривалістю не більше 24 к.д. У разі, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більш ніж 24 к.д. різниця днів відпустки має бути надана після закінчення дії воєнного стану.

Також Законом скасовано обмеження щодо 15-денного терміну надання відпустки без збереження заробітної плати за погодженням між працівником та роботодавцем. Відтак до закінчення дії воєнного стану працівник має право взяти відпустку без збереження заробітної плати передбачену ст. 26 Закон 504/96-ВР на необмежений термін.

Чи може роботодавець відмовити у щорічній/відпустці без збереження зарплати працівнику в період війни?

На період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки або відпустки без збереження заробітної плати, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток становить відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, й відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Чи виплачується компенсація працівникам за невикористану відпустку при звільненні під час війни?

На час дії воєнного стану порядок компенсації за невикористані дні відпустки не змінився.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А першої групи.

Таким чином, при звільненні працівника в період воєнного часу, роботодавець зобов’язаний виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні відпустки, як і у мирний час.

Водночас Верховною Радою України зареєстровано проект Закону України № 7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану», яким пропонується доповнити ч. 1 ст. 12 Закону пунктом наступного змісту: «У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки», що узгоджується з нормами законодавства, які діють у мирний час.

Опубліковано: robota.ua, 30 травня 2022 р.